«Бгаґавад-ґіта» (букв. «Пісня Бога») – це квінтесенція духовної мудрості Ведичної літератури, один із найвеличніших філософсько-поетичних творів і водночас одна з основних священних книг світу. У ній Сам Господь, Шрі Крішна, даючи настанови Своєму близькому супутникові Арджуні, розкриває власну природу, а також природу і призначення людини й описує способи досягнення істинної досконалості та успіху в житті.

Автор «Бгаґавад-ґіти як вона є» – Його Божественна Милість А. Ч. Бгактіведанта Свамі Прабгупада – належить до духовної традиції, першим учителем у якій є Сам Крішна. Завдяки зусиллям Прабгупади і його послідовників учення «Бгаґавад-ґіти» тепер відоме в найрізноманітніших кутках Землі.

Іван Франко писав про Ведичну літературу: «Староіндійське письменство, зложене головно в прастарій »святій« мові, званій санскритом, належить до найдавніших і найбагатших скарбівень людського духу і людської цивілізації».

Короткий нарис історії староіндійського (санскритського) письменства

Леся Українка перекладала вибране з «Бгаґавад-ґіти»: «Крішна розказує Арйуні, князю з родини Панду, про себе і про своє втілення: »Я початок і кінець всього світу. Нема нічого біль- шого від мене; на мені тримається все, як перли на реміні"»

Стародавня історія східніх народів

У книзі автор спирається на стародавні ведичні писання, такі як «Бгаґавад-ґіта як вона є» і «Шрімад-Бгаґаватам» (Бгаґавата Пурана), прагнучи розкрити божественну природу Крішни та Його зв’язок із живими істотами. Оповіді про ігри Крішни запрошують читача зробити крок від буденності до духовного світу, що виходить за межі часу і простору.